18 Три основи (іхсан)

Третій рівень — іхсан. Він має один стовп: поклонятися Аллагу так, ніби ти Його бачиш; а якщо ти Його не бачиш, то воістину Він бачить тебе.

Доказ — слова Всевишнього:
«Воістину, Аллаг з тими, хто богобоязливий, і з тими, хто чинить добро» (16:128).

І слова Його:
«Покладайся на Всемогутнього, Милосердного, Який бачить тебе, коли ти встаєш, і твої рухи серед тих, хто падає ниць. Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий» (26:217–220).

І слова Його:
«Ти не перебуваєш у жодній справі, не читаєш нічого з Корану і не робите жодного вчинку, щоб Ми не були свідками над вами, коли ви занурюєтесь у це» (10:61).

Іхсан — це найвищий рівень релігії. Він включає дві ступені:

Поклоніння «споглядання» (мушахада):
це поклоніння, засноване на любові, прагненні і тузі за тим, що в Аллага.
Приклад — поклоніння пророків і посланців, але й інші можуть досягти цього рівня.

Поклоніння «усвідомлення нагляду» (муракаба):
це поклоніння, засноване на страху і осторозі.
Жоден мусульманин не виходить за межі цього рівня.

Пояснення: це не означає, що на рівні «споглядання» людина має лише любов без страху перед Аллагом; але рушійною силою тут є саме любов до Аллага. Приклад — слова Пророка: «Хіба ж мені не бути вдячним рабом?»

Доказ із Сунни — відомий хадіс Джибріля від ‘Умара:
«Одного разу, коли ми сиділи з Посланцем Аллага, до нас прийшов чоловік у дуже білому одязі, з дуже чорним волоссям; на ньому не було видно слідів подорожі, і ніхто з нас його не знав. Він сів біля Пророка, притулив свої коліна до його колін і поклав руки на свої стегна, та сказав: “О Мухаммаде, повідом мене про Іслам”.
Він відповів: “Іслам — це засвідчити, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що Мухаммад — Посланець Аллага; звершувати молитву; давати закят; постити Рамадан і здійснити хадж до Дому, якщо маєш можливість”.
Він сказав: “Ти сказав правду”. Ми здивувалися, що він питає і підтверджує.
Він сказав: “Повідом мене про віру”.
Він відповів: “Вірити в Аллага, Його ангелів, Його Писання, Його посланців, Останній день і в передвизначення — як у добро, так і в зло”.
Він сказав: “Ти сказав правду”.
Він сказав: “Повідом мене про іхсан”.
Він відповів: “Поклонятися Аллагу так, ніби ти Його бачиш; а якщо не бачиш — то Він бачить тебе”.
Він сказав: “Повідом мене про Час (Судний день)”.
Він відповів: “Той, кого питають, не знає більше, ніж той, хто питає”.
Він сказав: “Повідом мене про його ознаки”.
Він відповів: “Коли рабиня народить свою пані, і коли ти побачиш босих, голих, бідних пастухів, які змагаються у висоті будівель”.
Після цього він пішов. Через деякий час Пророк сказав: “О ‘Умаре, чи знаєш ти, хто це був?” Я відповів: “Аллаг і Його Посланець знають краще”. Він сказав: “Це був Джибріль, який прийшов навчити вас вашої релігії”».

Цей хадіс є доказом стовпів Ісламу, віри та іхсану.

Слова: «той, кого питають, не знає більше, ніж той, хто питає» — вказують, що час Судного дня знає лише Аллаг.

Ознаки:
«Коли рабиня народить свою пані» — це означає поширення непокори батькам, збільшення рабства або перевертання суспільних станів (коли син рабині стає її паном).

«Коли босі, голі, бідні пастухи змагатимуться у будівництві» — це означає різке перетворення бідності у велике багатство.

Що випливає з хадісу Джибріля:

Учень має шість обов’язків: перед собою, перед учителем, перед місцем навчання, перед товаришами, перед книгою і перед знанням.

Обов’язок перед собою:
знання — це поклоніння (щирість і наслідування Сунни), богобоязливість, скромність, відмова від пихи, задоволення малим, шляхетність, мужність, уникання надмірностей, уникання пустих зібрань, м’якість, стійкість, старанність, прагнення до знань, подорожі за знанням, записування, повторення, глибоке розуміння, звернення до Аллага, чесність, збереження часу, робота з текстами, правильні питання, слухання, розуміння і практика, обговорення без суперечок, поєднання з Кораном і Сунною, практичне застосування знань, уникання прагнення слави, щирість, поширення істини.

Обов’язок перед учителем:
дотримуватися середини — без перебільшення і без недбалості, оскільки перший ширк виник через перебільшення щодо праведних.

Обов’язок перед місцем навчання:
шанувати його.

Обов’язок перед товаришами:
«Ви — найкраща громада…»,
«Ніхто з вас не увірує, поки не полюбить для свого брата те, що любить для себе».

Обов’язок перед книгою:
зберігати її і дбати про неї як про благо.

Обов’язок перед знанням:
ретельно його вивчати, постійно повторювати, діяти згідно з ним, а потім закликати до нього.

Із етикету запитання: ставити корисні запитання.
Учень повинен дбати про свій вигляд.
Після смерті Пророка не кажуть: «Аллаг і Його Посланець знають краще», а лише: «Аллаг знає краще»