04 Шарх "Трьох основ" (Розділ єдинобожжя)
Знай, нехай помилує тебе Аллаг, що кожному мусульманину й мусульманці обов’язково треба вивчити ці три питання і діяти згідно з ними.
Автор почав цю частину тексту з ду’а за учня.
Він зробив ду’а за учня в «Трьох основах» у трьох місцях: на початку чотирьох положень, потім тут – при згадці трьох питань, а третє місце – у словах: «Знай, нехай Аллаг скерує тебе до покори Йому, що ханіфія – це релігія Ібрагіма».
Вступ перед поясненням трьох питань
Єдинобожжя (таухід):
У мовному значенні: це віддієслівник від «єдинити», «визнавати єдиним»; «єдинити щось» – значить зробити його одним.
У шаріатському значенні: це виділення Аллага тим, що є притаманним лише Йому, – в Господстві, в Божественності (праві на поклоніння) та в Іменах і Властивостях.
Таугід Господства (рубубія):
– виділення Аллага Його власними діяннями;
або:
– виділення Аллага в творінні, володінні та управлінні.
Таугід Божественності (улюгія):
– виділення Аллага в поклонінні;
або:
– виділення Аллага діями рабів (тобто щоб усі їхні акти поклоніння були лише Йому).
Таугід Імен і Властивостей:
– виділення Аллага тим, як Він Сам Себе назвав і описав у Своїй Книзі або на язиці Свого Посланця (мир йому і благословення Аллага):
шляхом утвердження всього, що Він утвердив для Себе, і заперечення всього, що Він заперечив щодо Себе, без перекручення й заперечення, і без запитування «як саме» та без уподібнення (створінню).